- замість
- —————————————————————————————за́містьприйменникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
замість
Смотреть что такое "замість" в других словарях:
замість — прийм. Сполучення з прийм. за/мість виражають відношення заміни, заміщення, обміну. 1) з род. в. Указує на заміну кого , чого небудь кимсь або чимсь іншим. || Указує на особу, роботу якої виконує хтось інший. || у сполуч. зі сл. бути, служити і т … Український тлумачний словник
замість того щоб — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
замість — [за/м іс т ] прийм … Орфоепічний словник української мови
замісто — сполучник замість незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови
заміняти — I я/ю, я/єш і замі/нювати, юю, юєш, недок., заміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного… … Український тлумачний словник
заміна — и, ж. 1) Дія, за якої замість одного предмета, явища і т. ін. виступає інший предмет, інше явище і т. ін., замість одного предмета, однієї особи береться інший предмет, інша особа. 2) Той, хто (або те, що) замінює, може замінювати собою кого , що … Український тлумачний словник
замірятися — I я/ється і замі/рюватися, юється, недок. Пас. до заміряти I, замірювати. II я/юся, я/єшся, недок., замі/ритися, рюся, ришся, док. 1) на кого – що.Готуватися ударити, піднімаючи догори чи відводячи вбік руку, зброю або будь який предмет замість… … Український тлумачний словник
замінник — а, ч. Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого – дефіцитного або дорогого. Замінники шкіри. Замінники білка. || Взагалі те, чим заміняють що небудь … Український тлумачний словник
замінник — (матеріял, виріб і под., що використовують замість іншого дорогого / дефіцитного), замінювач, субститут; суроґат, ерзац (неповноцінний замінник) … Словник синонімів української мови
замінювати — нюю, нюєш, (замінити, заміняти), Пр. Використовувати, вживати замість чого небудь щось інше. Проміняти на щось друге … Словник лемківскої говірки
